Вперше досліджено проблему екологічної безпеки та раціонального природокористування на засадах системного підходу з використанням якого систему гірничопромисловий комплекс - довкілля проаналізовано в контексті стадій проектування, оптимального функціонування до ліквідації та в післяліквідаційний період. Наведено приклади управління природно-технічними системами в межах геологічного та суміжних середовищ. Розглянуто питання екологічного моніторингу й управління ресурсами надр. Охарактеризовано стан мінеральних ресурсів і розроблено методологію екологічної безпеки їх використання. Запропоновано ресурсно-економічні аспекти використання мінерально-сировинної бази України й екологічні наслідки гірничопромислової діяльності та завдання щодо охорони надр. Проаналізовано основні гірничопромислові та нафтогазові комплекси західного регіону України з урахуванням оптимальності їх функціонування та трансформації у рекреаційно-курортні зони та інші реабілітаційні ландшафтні комплекси.

Розглянуто аспекти екологічної проблематики в географії та геології. Надано характеристику екологічній геології як новому науковому напрямку в геології. Наведено її логічну структуру. На основі оцінки реального екологічного стану, що склався в державі, обгрунтовано необхідність відкриття спеціальності "Екологічна геологія" у вузах України.

Вперше на прикладі Карпатського регіону розглянуто концептуально-геофізичні основи оцінки стану геологічного середовища для різних його типів з метою обгрунтування системи моніторингу небезпечних геологічних процесів. Враховуючи найбільший ризик порушення геологічного середовища в межах міст та промислово-міських агломерацій, окремо висвітлено умови і фактори, закономірності та розрахунок ймовірності аварій і катастроф, виникнення техногенних зсувів на території м.Чернівці. Детально розглянуті наукові та методичні основи інженерного ризику територій з його наступним аналізом і оцінкою в будівництві. Викладено рекомендації з організації і функціонування міжрегіонального центру оцінки та прогнозу небезпечних геологічних процесів.

На прикладі Карпатського регіону України розглянуті наукові аспекти екології Карпатських рік, виконаний аналіз гідроенергетичних ресурсів, охарактеризовані геоморфологічні, інженерно-геологічні та екологічні умови гідротехнічного будівництва. Особлива увага приділена характеристиці гідроекологічних систем Карпатського регіону та розробці рекомендацій щодо вибору перспективних ділянок для розміщення гідроенергоспоруд. Результати досліджень можна впровадити в практику, а також використати з метою обгрунтування концепції покращання забезпечення Карпатського регіону енергетичними ресурсами та шляхів виходу України з енергетичної кризи.

На прикладі Карпатського регіону України розглянуто проблеми регіонального, спеціального та локального режимів небезпечних геологічних процесів, а також локальні закономірності розвитку екзогеодинамічних процесів (зсувів, селів, карсту). Викладено наукові й методичні аспекти регіональних і локальних закономірностей геодинамічних процесів на прикладах стаціонарного вивчення зсувів, селенебезпечних територій та карсту. Досліджено концепцію регіонального моніторингу геологічного середовища, розроблено концептуальну базу підходу до прогнозу небезпечних геодинамічних процесів. Виконано розрахунок та прогноз техноприродного ризику на об'єктах нафтогазового комплексу (на прикладі Богородчанського підземного сховища газу) з метою розробки схеми інженерного захисту території.

Висвітлюються актуальні проблеми охорони довкілля, а також сучасні теоретико-методологічні підходи до питань екологічної безпеки, її особливостей та соціально-економічного змісту. Розглядаються концептуальні засади формування екологічної політики та механізми її реалізації в умовах трансформації економічних відносин. Значна увага приділена регіональним аспектам забезпечення екологічної безпеки, обгрунтовані принципи та критерії вибору ефективних природоохоронних стратегій, викладені науково-методичні основи розробки та реалізації обласних програм охорони навколишнього середовища.

На прикладі Карпатського регіону України розглянута проблема техногенного сульфатного карсту. Комплексно проаналізовані умови і фактори розвитку сульфатного карсту, методи оцінки і прогнозування карстової небезпеки, морфологічні особливості карстових форм, гідрогеологічні умови і їх техногенні зміни, гідрохімічні параметри динаміки карстового процесу та методи протикарстового захисту. В якості еталонної ділянки досліджена територія затопленого Розвадівського кар'єру, в межах якого був оцінений механізм розвитку карстового процесу. Проведені дослідження та аналіз матеріалів попередніх років дозволили виконати районування території за ступенем карстонебезпечності в умовах його техногенної активізації та розробити комплекс оптимальних завдань по інженерно-геологічній оцінці території техногенно активізованого сульфатного карсту. Результати виконаних досліджень доцільно використати для територій техногенно обумовленої активізації карстового процесу з метою вивчення закономірностей його розвитку та розробки заходів по інженерному захисту процесонебезпечних територій. В роботі проаналізовано досвід реалізації методологічних, методичних та інженерних рішень на прикладі Язівського кар'єру сірки у Передкарпатті.

Розглянуто наукові та методичні основи техногенно-екологічної безпеки геологічного середовища в системі людина - довкілля. Обгрунтовано головні положення екологічної геології як нового напряму в науках про Землю. Висвітлено такі поняття, як екологічна ємність і техногенно-екологічна безпека геологічного середовища. Описано геодинамічні, геохімічні, гідрогеологічні, радіоекологічні та ресурсні функції геологічного середовища. Викладено наукові основи керованого контролю техногенно-екологічною безпекою територіально-адміністративних комплексів. Визначено оптимальні еколого-геологічні підходи до використання гідроресурсів Карпатського регіону. Запроваджено наукові підходи та методичні чинники для різних типів геологічного середовища в межах адміністративних областей, районів і промислово-міських агломерацій. Особливу увагу приділено проблемі техногенно-екологічної безпеки за критичних еколого-геологічних умов, аварій та катастроф. Побудовано детерміновані моделі екологічного стану природно-техногенних систем людина - геологічне середовище з урахуванням оцінки здоров'я населення під час взаємодії з геологічним середовищем.

Висвітлено науково-методологічні та методичні підходи щодо оцінки стану зсувних геосистем на території України. Наведено загальну характеристику основних просторово-часових закономірностей розвитку зсувів, розкрито основні аспекти прогнозування зсувного процесу. Викладено методологічні підходи до концепції інженерного захисту від зсувів, запобігання та реагування на їх катастрофічний розвиток.

Освещены научно-методологические и методические подходы к оценке состояния сдвижных геосистем на территории Украины. Приведена общая характеристика основных пространственно-временных закономерностей развития сдвигов, раскрыты основные аспекты прогнозирования сдвижного процесса. Представлены методологические подходы к концепции инженерной защиты от сдвигов, предупреждения и реагирования на их катастрофическое развитие.

Розглянуто наукові засади техногенно-екологічної безпеки геологічного та суміжних середовищ, а також фундаментальні властивості природно-техногенних геосистем. Визначено закономірності розвитку небезпечних геологічних процесів у різних типах геологічного середовища та техногенного навантаження на нього. Запропоновано методику оцінки інженерного ризику території розвитку небезпечних геологічних процесів з його нормуванням та параметризацією.

Рассмотрены научные основы техногенно-экологической безопасности геологической и смежных сред, а также фундаментальные особенности природно-техногенных геосистем. Определены закономерности развития опасных геологических процессов в различных типах геологической среды и техногенной нагрузки на него. Предложена методика оценки инженерного риска территории развития опасных геологических процессов с его нормированием и параметризацией.

Викладено основи екологічного картування - нового науково-виробничого напрямку природоохоронної діяльності та нової навчальної дисципліни про польові експедиційні дослідження різних еколого-техногенних ситуацій, а також їх картографічного моделювання на паперових та електронних носіях з метою оцінки сучасного екологічного стану природно-техногенних систем, прогнозу його змін під впливом природних і антропогенних факторів, розробки заходів щодо оптимізації та покращання стану довкілля. Детально розглянуто об'єкт екологічного картування - довкілля, експедиційні, дистанційні, аналітичні методи, а також предмет картування - екологічні умови біосфери Землі та її складових - природно-техногенних систем і процесів їх трансформації з метою стабілізації та покращання навколишнього середовища і безпеки життєдіяльності людей.

Изложены основы экологического картирования - нового научно-производственного направления природоохранной деятельности и новой учебной дисциплины о полевых экспедиционных исследованиях разных эколого-техногенных ситуаций, а также картографического моделирования на бумажных и электронных носителях с целью оценки современного экологического состояния природно-техногенных систем, прогноза его изменений под влиянием природных и антропогенных факторов и разработки мероприятий по оптимизации и улучшению состояния окружающей среды. Подробно рассмотрен объект экологического картирования - окружающая среда, экспедиционные, дистанционные, аналитические методы, а также предмет картирования - экологические условия биосферы Земли и её составных - природно-техногенных систем и процессов их трансформации с целью стабилизации и улучшения окружающей среды и безопасности жизнедеятельности людей.

Розглянуто науково-геологічні засади інженерно-геоморфологічного аналізу Карпатського регіону України. Наведено наукові підходи до аналізу основних умов і факторів геоморфологічних процесів. Описано просторово-часові закономірності екзогенних рельєфотвірних процесів на прикладі селей, карету та зсувів. Наведено методологію моделювання стану геоморфосфери на регіональному, спеціальному та локальному рівнях.

Рассмотрены научно-геологические основы инженерно-геоморфологического анализа Карпатского региона Украины. Приведены научные подходы к анализу основных условий и факторов геоморфологических процессов. Описаны пространственно-временные закономерности экзогенных рельефосоздающих процессов на примере селей, карета и сдвигов. Приведена методология моделирования состояния геоморфосферы на региональном, специальном и локальном уровнях.

Викладено основи загальної, інженерної та екологічної геології, описано будову, властивості, форму та розміри Землі. Наведено загальні відомості про мінерали, стислу характеристику головних породотвірних мінералів. Висвітлено ендогенні, екзогенні та гравітаційні геологічні процеси, основи гідрогеології, основні методологічні положення інженерно-геологічного та еколого-геологічного картування, картографічного моделювання техногенних екологічних чинників.

Изложены основы общей, инженерной и экологической геологии, описаны структура, свойства, форма и размеры Земли. Приведены общие сведения о минералах, краткая характеристика главных породообразующих минералов. Освещены эндогенные, экзогенные и гравитационные геологические процессы, основы гидрогеологии, основные методологические положения инженерно-геологического и эколого-геологического картирования, картографического моделирования техногенных экологических факторов.

Висвітлено наукові та методичні засади гідрогеохімії, процеси формування речовинного складу підземних вод, сучасні уявлення про структуру та властивості води. Розглянуто питання застосування хімічної термодинаміки до гідрогеохімічних систем, її основні поняття та закони. Науково обгрунтовано поняття масопереносу як сукупності геохімічних явищ, що відбуваються під час руху підземних вод. Описано основні види геохімічних бар'єрів, їх вплив на процеси самоочищення підземних вод і рудоутворювальну діяльність. Увагу приділено явищу гідрохімічної зональності.

Освещены научные и методические основы гидрогеохимии, процессы формирования вещественного состава подземных вод, современные представления о структуре и свойствах воды. Рассмотрены вопросы применения химической термодинамики к гидрогеохимическим системам, ее основные понятия и законы. Научно обосновано понятие массопереноса как совокупности геохимических явлений, происходящих при движении подземных вод. Описаны основные виды геохимических барьеров, их влиняние на процессы самоочищения подземных вод и рудообразовательную деятельность. Уделено внимание явлению гидрохимической зональности.

Проаналізовано системні властивості довкілля і місце рельєфу та геоморфологічних процесів у функціонуванні природних та змінених геокомплексів. Розглянуто процеси сучасного формування рельєфу як екологічні чинники. Висвітлено загальні закономірності прояву ендогенних процесів на Землі, інтегральні закономірності екзогенної геоморфодинаміки, а також закономірності розвитку екзогенних геоморфологічних процесів. Вивчено вплив господарської діяльності на рельєф та сучасний морфогенез. Розкрито еколого-геоморфологічне значення концепції морфокліматичної зональності рівнин суходолу. Викладено концепцію геоморфологічних рівнів К.Маркова та визначено її місце в розв'язанні еколого-географічних проблем довкілля.

Проанализированы системные свойства окружающей среды и место рельефа и геоморфологических процессов в функционировании природных и измененных геокомплексов. Рассмотрены процессы современного формирования рельефа как экологические факторы. Освещены общие закономерности проявления эндогенных процессов на Земле, интегральные закономерности экзогенной геоморфодинамики, а также закономерности развития экзогенных геоморфологических процессов. Изучено влияние хозяйственной деятельности на рельеф и современный морфогенез. Раскрыто эколого-геоморфологическое значение концепции морфоклиматической зональности равнин суходола. Изложена концепция геоморфологических уровней К.Маркова и определено её место в решении эколого-географических проблем окружающей среды.

Проаналізовано основні регіональні екологічні зміни ландшафтів. На прикладі ландшафтів Львівщини розглянуто результати комплексних еколого-геологічних досліджень на об'єктах геологічного середовища, які мають критичне техногенне навантаження.

Проанализированы основные региональные экологические изменения ландшафтов. На примере ландшафтов Львовской области рассмотрены результаты комплексных геолого-экологических исследований на объектах геологической среды с критической техногенной нагрузкой.

The basic regional ecological changes of landscapes are analyzed. By the example of landscapes in the Lviv area results of complex ecological-geological researches on objects of the geological environment are considered. Objects from a critical technogenic loading are investigated.

Розглянуто основні природні типи метану вугільних товщ як корисної копалини, визначено напрями геологорозвідувальних робіт з їх вивчення та підрахунку запасів. Розроблено методику підрахунку видобувних запасів шахтного метану у процесі дегазації, що супроводжує видобуток вугілля.

Описаны основные природные типы метана угольных толщ как полезного ископаемого. Определены направления геологоразведочных работ для их изучения и подсчета запасов. Разработана методика подсчета извлекаемых запасов шахтного метана при сопровождающей добычу дегазации.

Main natural types of coal methane as a type of mineral resource in the connection with the directions of exploration works for their studies and reserves calculation have been given. Calculation procedure of mine methane recoverable reserves at the stage of degassing of mining site for coal mining has been suggested.

На підставі аналізу фізико-географічних і геологічних умов, оцінки техногенного навантаження на територію висвітлено закономірності та динаміку розвитку небезпечних природних і техноприродних процесів у гірських районах Львівщини. З урахуванням їх великої загрози для стабільного розвитку регіону значну увагу приділено науково-методичним аспектам прогнозування екзогенних геологічних процесів як важливому фактору запобігання соціально-економічних і екологічних збитків.

На основе анализа физико-географических и геологических условий, оценки техногенной нагрузки на территорию освещены закономерности и динамика развития опасных природных и техноприродных процессов в горных районах Львовской области. С учетом их угрозы для стабильного развития региона особое внимание уделено научно-методическим аспектам прогнозирования экзогенных геологических процессов как важного фактора для предупреждения социально-экономических и экологических потерь.

Рассмотрены результаты многолетних исследований по изучению, прогнозированию и инженерной защите от опасных экзогенных геологических процессов территории Западной Украины и Молдовы, определены стратегия и тактика их мониторинга. Изложены данные разноуровневых исследований пространственно-временных закономерностей развития экзогенных геологических процессов для разных типов геологической среды: платформенной (юго-западная окраина Восточно-Европейской платформы), переходной (Предкарпатский и Закарпатский прогибы), горноскладчатой (Украинские Карпаты). Выполнен комплекс теоретических исследований по анализу условий и факторов развития экзогенных геологических процессов в пределах платформенного типа геологической среды. Исследована геодинамика экзогенных геологических процессов за период (до 40- ка лет) режимных наблюдений. Освещены научные, методические и практические основы прогнозирования экзогенных геологических процессов для Западной Украины и Молдовы. Разработаны методы расчета инженерного риска и система мониторинга экзогенных геологических процессов.

Охарактеризовано сучасну екологічну ситуацію в Україні, розкрито роль географічної науки у становленні соціоекології. Розглянуто актуальні проблеми конструктивної геоекології як базової основи для оцінювання взаємодії суспільства і природи. Розкрито теоретичні та методичні засади нового наукового напряму в екології. Наведено результати оцінювання екологічного стану геосфер Землі, описано процедури охорони їх ресурсів. Розроблено підходи до конструювання техноприродних геосистем. Особливу увагу приділено стратегії та методології використання земних надр. Висвітлено наукові та методологічні засади конструктивно-екологічної концепції, розглянуто комп'ютеризовані системи екологічної безпеки на ієрархічних рівнях: об'єктному, локальному, регіональному, національному та міждержавному.

Охарактеризована современная экологическая ситуация в Украине, раскрыта роль географической науки в становлении социоэкологии. Рассмотрены актуальные проблемы конструктивной геоэкологии как теоретическая база для оценки взаимодействия общества и природы. Раскрыты теоретические и методологические основы нового научного направления в экологии. Приведены результаты оценивания экологического состояния геосфер Земли, описаны процедуры охраны их ресурсов. Разработаны подходы к конструированию техноприродных геосистем. Особое внимание уделено стратегии и методологии использования земных недр. Освещены научные и методологические основы конструктивно-экологической концепции, рассмотрены компьютеризированные системы экологической безопасности на иерархических уровнях: объектном, локальном, региональном, национальном и межгосударственном.